власне

власне
рідко вла́сно.
1) вставн. сл. Уживається окремо або зі сл. кажучи для уточнення чого-небудь; по суті.
2) част. Уживається для того, щоб підкреслити, вирізнити роль кого-небудь або значення чогось; саме, якраз. || У власному розумінні цього слова.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "власне" в других словарях:

  • власне — 1 вставне слово по суті кажучи незмінювана словникова одиниця власне 2 частка якраз незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • власне — прысл. 1. уласна, іменна; 2. правільна, дакладна, па сапраўднаму …   Старабеларускі лексікон

  • власне-безособовий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • власне-граматичний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • власне-зворотний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • власне-іменниковий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • власне-перехідний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • ді — власне, отже, мовляв [V] …   Толковый украинский словарь

  • праве — власне, якраз; майже, трохи, ледве див. праві …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»